Живем на землі, у великій любові,
Що Бог Ї останню віддав із любови
До свого Творіння, до свої дитини,
Що бачити може народження днини !
Ніякий отець для своєї дитини
Не в силі бажати закінчення днини,
Вінець всіх творінь на подобу Свою,
Назад не відкине у морока тьму!
Лиш ти, сину й дочко, живи й пам"ятай :
Ми маєм вернути наш втрачений Рай !
Щоб згинув весь біль,щоби кров не лилася,
Щоб більше нікому війна не здалася...
Щоб чиста любов, вся, розправивши крила
Планету Земля омофором накрила,
Щоб енргія ця в кожнім серці вселилась,
В "Осанні Вовишніх" душа засвітилась !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663901
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова