***
Залишивши солдатчину, плац,
бо ж в казармі старіти – несила,
королева будує палац
і гадає, що буде щаслива.
Стільки простору,світла, дверей!
Власна спальня і кухня сучасна.
І не відає заздрість людей,
що вночі королева – нещасна,
що на думку приходять краї,
непрощенністю - юні солдати,
де ніхто не кохає її,
і ніколи не буде кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663814
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Любов Матузок