Я побував у сина на могилі,
Цвіте барвінок , смутком серце рве…
Синочку мій, який я був щасливий…
Та смерть забрала саме дороге.
Зростали б мої внуки, любий сину,
Життєву стежку ти б обрав свою.
А мама накривала скатертину,
Твої батьки жили б тоді в раю.
Злодійка доля первістка забрала,
Чи янголів бракує в небесах?..
Я був німий, а мама так ридала,
Коли тебе покликала весна.
Тепер при вході тулиться могила,
Цвіте барвінок в будні і свята.
Старію, сину, голова вже сива,
Ти смуток мій на всі мої літа…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663759
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.05.2016
автор: Віталій Назарук