Між нами прірва діаметром в тишу.
Спустошені дні, безликості жах.
І серце кровить, ртутним спалахом дише
Згубилось і зникло в тернових кущах.
Між нами зів'яло, скалічене небо,
У вицвілім кольорі сонце пусте.
Мені лиш тебе, лиш сьогодні, лиш треба.
А решта - то зовсім не те.
Між нами ламаються списи крилаті,
Словами у груди, і стогне душа.
І сни розчинились на зорянім платі.
У гущах твого спориша.
Між нами будуються скелі, навали,
Стихають акорди, вирує печаль.
Та ж ми ненароком її закликали,
Скажи, тобі зовсім не жаль?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2016
автор: Анастасія Кравець