[img]https://pbs.twimg.com/media/Dl894TIX0AI_q2a.jpg[/img]
[img]https://storage5.censor.net/proxy/U2FsdGVkX18x3ULJ5Vj6gXR8yjY73oQIqv1jGRPlONjud8tFyQWwa4E2nbjapjLEhrNJ1WXKO5F2TV0cXf8RB7_2Uhxc25XogyjJIS_3arh8axNwaXXF2g5DOPM9_KUQH678WQHMufE,[/img]
Кремлiвський карлик постiйно скалить зуби
На країну рiдну нашу.
Шматки вiд неї вiдривати дуже любо
Мов ненажерi вiд лаваша.
Його "гумконвой" - козачкiв засланих зграя
Три роки Україною крокує.
Бере й безжально вiйськових наших вбиває
Простий народ нещадно грабує.
Яку ж тодi вiдповiдь давати українцям?
Саме Путiну, у знайомому стилi.
Бiйцi нашi - особисто пригостять "гостинцем"
Iншi доводи - йому не зрозумiлi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663466
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 02.05.2016
автор: Дмитро Кiбич