Ти знаєш, так буває, що лиш мить
Щасливий ти, літаєш, мов на крилах,
А серце за хвилину вже щемить,
Бо скласти довелося всі вітрила...
Ти знаєш, це нестерпні відчуття,
Коли розбитий на шматки дрібні ти,
Коли утратив віру в майбуття,
Коли не маєш вже чому радіти...
Ти знаєш, це також колись мине,
Ніщо не вічне, час все полікує,
Згадаєш точно ти тоді мене,
Хоча і зараз думаєш жартую...
Але ти знаєш, ця коротка мить
Таки вартує всіх страждань майбутніх,
Це так прекрасно, як душа летить,
Хоча й недовго, та це незабутньо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663430
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2016
автор: Софія Флис