Тетяна Зіненко, Паросток надії

Коли  мене  ніщо  не  заспокоїть
І  здасться  раптом,  що  усе  дарма,
Я  завірюху  викличу  на  сповідь,
Щоб  зрозуміти  –  не  завжди  зима...
Коли  мене  ніхто  не  зрозуміє
У  тлумі  днів  –  у  сховку  почуття
Я  відшукаю  паросток  надії,
Я  і  тоді  не  розлюблю  життя!

Таццяна  Зіненка  
Парастак  надзеі
 
Калі  мяне  нішто  не  супакоіць
І  здасца  раптам,  што  ўсё  —  дарма,  —
Я  завіруху  выклічу  на  споведзь,
Каб  зразумець  —  не  вечная  зіма...
Калі  мяне  ніхто  не  зразумее
У  тлуме  дзён.  У  сховах  пачуцця
Я  адшукаю  парастак  надзеі,
Я  і  тады  не  разлюблю  жыцця!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663418
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.05.2016
автор: Валерій Яковчук