Заплутався місяць у кронах беріз,
Як муха в цупкій павутині.
А вітер шулікою мчить через ліс
В прозорій, легенькій свитині.
Зірки виглядають лякливо з-за хмар,
В розпуці, тривожнім чеканні.
У пастці нічних, невгамовних примар
Природа страждає до рання.
Зненацька гойднулись верхівки дерев,
Сипнули сльозами довкола.
Почувся вітрища нестриманий рев
І випливло місяця коло.
До хмар піднімається місяць ясний.
Сплітаються зорі в таночку.
Наповнився світлом весь простір нічний.
Зникають примари в лісочку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663204
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2016
автор: Leskiv