Стихли дзвони, не чути хорів,
Спів пташок десь замовк в гаю,
Тіло Боже знесли із горів,
В плащениці в гробницю сумну.
Ми ідем на колінах до Тебе,
Твої діти- Твої дочки й сини,
Ти гріхи наші взяв на себе,
Тебе просим в молитвах- прости!
За терпіння, за біль, за муки,
За знущання та смерть невинну,
Нині тіло кладуть на руки,
Мамі рідній віддають дитину.
Твоїм шляхом там стеляться квіти,
Тихо свічки стікають в сльозах,
Йдуть до гробу Твої, Боже, діти,
По дорогах, по Твоїх стежках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2016
автор: Леся Утриско