Ми величаємо героїв,
Коли відходять в потойбіч.
Як тіло до землі сирої
Вкладають – сльози зівсібіч.
Ісус помер за нас у муках..
Не ми горлали: «Розіпни!»?
Не ми у руки брали бука,
Кремсали тіло без вини?
На д сходом чорна стрічка в’ється.
Воюють найманці орди.
Два роки кров невинно ллється!
Не ми набрали в рот води?
Та ми. Напнули сіру маску
Байдужості. І плаче Бог,
Коли їмо свячену паску,
А серце, мов холодний льох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663123
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.04.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)