Я скляна, кришталева, фаянсова,
Не залізна, сталева, вольфрамова,
Наче зірка я сяю, не глянцево,
Розтікаюся, наче бальзамова.
Я сніжинка, я хочу розтанути,
На руці твоїй рідній зігрітись,
І краплинкою хочу я падати,
І з очима твоїми зустрітись.
Та тобі на усе лиш начхати,
Ти не любиш, якщо все одно,
То навіщо потрібно брехати,
Зникаючи зовсім на дно?
І не треба брехливих слів,
Я не вірю, не вірю я мові,
Несподівано ти посмів,
На граблі мене кинути знову.
Я не ходжу, танцюю по граблях,
Вже чоло виблискує глянцево.
Не залізна, сталева, вольфрамова,
Я скляна, кришталева, фаянсова...
20 лютого 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2016
автор: Іванна Западенська