Я збираюся собі наміряти
Білу мереживну сукню.
Ти не турбуйся, вона не весільна
О ні.
Просто жінкам гарно в білому, ніби деревам
Квітнучим тонко мереживом навесні.
Я танцюю для тебе,
Ти не турбуйся,
Можливо
Все це не назавжди
Я ж також можу впасти від болю
Не пручатимусь: лише скажи зі шляху відійти
І тоді я піду, щоби стати тобі за спиною.
Я наміряла сукню для себе, як хочеш – дивись
Може навіть торкнешся і світ сколихнеться в мені
Я наміряла сукню. Пелюстки з дерев
Оси-
Пались.
Не турбуйся лишень. Сукня ця не весільна.
Ні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2016
автор: NNNP