Ми у різних світах
Та на одному "Криті"
Ми є словами на листах,
Але двері у "Крит" закриті.
Я живу у старому палаці,
Ну а ти поселився в новий.
Та новому бракує грації,
Повертайся,коханий,в старий.
Тут немає чітких планувань,
Але серце посередині.
Будеш чути мільйони зізнань,
Ну а що іще треба людині?!
Не вбивай ти мого мінотавра,
Він завжди лиш мене захищав...
І заграє печально литавра,
Як і я, він тебе лиш чекав.
Зачиталась історії Криту
І забула про рай на землі.
Й залишивши могилу розриту,
Я віддала вірші всі пітьмі.
Хай вбиває їх, рве на частини,
Хай же зникне страждальне:"Люблю..."
Не почує воно крик пташини,
Бо я горе своє притуплю!
Переїдеш до мене у зАмок
І дістанешся його середини.
Я зустріну колись новий ранок
Із коханням близької людини!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2016
автор: Sindicate