Як давно маскувалося небо під стерту підлогу
в сигаретних відбитках, а під підвіконня - поріг...
І незважено сипався попіл думками під ноги
щогодини...
щокави...
щосонця...
щосварки...
щорік
між цілунками, сном, дежавю, тимчасовим наметом...
Як колись, грає сирістю ранку заїжджений диск...
І вуста обіймають чергову міцну сигарету...
...лиш підлога...
і небо
давно вже байдужі до іскр...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662782
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Циганова Наталія