Ти приходиш додому з університету.Переодягаєшся,включаєш ноутбук.Поки він включається,ти йдеш на кухню, береш каву і сідаєш за стіл.Комп’ютер включився,ти відкриваєш інтернет,заходиш в соцмережу.Вводиш пароль,логін і відкривається персональна сторінка.Переглядаєш повідомлення.Там група щось вирішує,то друг написав.Але,попиваючи каву, ти чекаєш повідомлення лише від однієї людини.Чекаєш лише від неї…
Ти чекаєш,що вона напише,спитає : “ти як?”.Відпишеш ,що без змін,сумуєш.Після стандартних повідомлень почнеш як завжди писати,що ти досі любиш,і чекаєш її.Що повернеться.А вона відпише : “ти правда мене так любиш?”.Скажеш,що так.І тоді раптом прочитаєш : “Давай відновимо?Давай будемо разом …завжди…Від сьогодні і назавжди.”.Ти не повіриш,подумаєш,глузує,добиває.Відповісиш сарказмом,як смішно.Але серце відчує,що серйозно.І кохана додасть : “Я серйозно”….
Тоді ти зриваєшся з крісла,починаєш танцювати по квартирі шалений вальс,розхлюпуючи каву.Але тобі байдуже.Всі дні сподівання,всі надії,мрії справдились.Ось що означає-"дочекатись" і вичекати свою любов.Ти в поривах відписуєш,що ніколи не відпустиш,розлюбиш.І віддасиш їй усе,що захоче.Але…
Це всього лише плід хворої уяви закоханої людини.І повертаючись у реальність,ти розумієш,що це утопія.Що цього не буде.Але все одно як дурень продовжуєш з дня в день сидіти перед монітором і чекати повідомлення від найпотрібнішої людини на Землі.Але…Знову день закінчується нічим,знову пустка.Ти вимикаєш ноутбук,миєш кружку і лягаєш спати.
А завтра все по новому колу...
С.Кучерявий
12.10.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2016
автор: kucheryavuy77