З допомогою Олександра Печори (перероблане...)
Як вмирають поети, то падають зорі додолу
І хмаринки стають в небесах – де пливуть журавлі.
Миготіння стожар тихим світлом огорне стодолу,
Залишаючи віршів пекучі душевні жалі.
За той час, що лишився, готуйте, поети, заміну,
Щоб слова не вмирали, а довго-предовго жили.
Щоб любили, як Ви, свою неньку – святу Україну,
Щоб завжди пам’ятали, де Ваші сумують хрести.
Хай помоляться тут, де поет спочиває в могилі,
Почитають вірші, що писала вже їхня рука.
Хай приходять самі…
Доки ж маєте роки похилі, –
Поможіть молодим написати для серця рядка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662619
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.04.2016
автор: Віталій Назарук