Мій флот з плотин
подався вплин
за часом. І за рогом
сховався в рів
і поребрів
від вітрового смогу.
Крізь вічносум
байстрючих дюн
над гранями Боспору
мій флот летів
під кораблів
утоплених розмову:
"Твій пліт горить,
і вже за мить
згорить усе флотище!
Позаростав
квітучий вал
палючим вогневищем".
Та все ж пливу
у борозну,
де камінь спить прозорий.
Вогонь згорів,
перетворив
мій флот на лепрозорій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662588
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Мио Гроцкий