Яка близька і рідна мені
До села вузенька дорога.
Із шляхів далеких мене привела
До батьківського порога.
А тут, як в дитинстві, знову зве
У синє небо лелека.
Додому вернувся він, як і я,
У рідне село здалека.
Вже вишеньки пішли в небеса,
А були ж, як і я, маленькі.
У моїй уяві завжди воскреса
Садок в пелюстках біленьких.
Де в синьому небі над селом
Кружляв в польоті лелека.
Він хмару тримав на дужім крилі
І бачив село здалека.
Тут слухати пісні солов'я
Научила мене матуся.
І звідси за руку в життя повела,
Та знала, що я вернуся.
То ж манить в дитинство, в небо зве
Лелеченько білокрилий.
Додому вернувся він, як і я,
І видно, як я, щасливий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662569
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Надія Башинська