обійми мене своїми руками так щоб дихалось нам синхронно
заплети моє волосся у косу щоб повів твого дихання без перешкод
біг уздовж покритої смішними крупинками спини і монотонно
спадав біля часточки мого вуха
просто послухай
ну от
ти знову розлігся в моїх колінах звиваєшся гра в імітацію
і лінії рук твоїх на плоті виводять зигзагами код
слова іржею течуть густою мовчи в нас є тільки імпровізація
спустись до краєчка мого вуха
просто послухай
-блю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2016
автор: Анастасія Оніщук