Коли визначиш, ким ми зостались,
Чи не оніміє твоє людське серце?
Чи не захочеш торкнутись дна своєї душі,
Щоб побачити все те, що узріла там я?
Прошу, прочитай мене по дотику,
Я покажу тобі, наскільки твоя істина
Вміє боротися з іншими почерствілими,
Бо давно вже стала сповідувати тебе
Через те, що вдихала запах рівності
І відтоді не можу позбутися присмаку
Гіркувато-пряної меліси в поцілунку…
Хтось інший скаже, що я з тобою здуріла,
Та тільки з тобою я почала слухати!
І коли визначим, ким ми зостались,
Чи не оніміють наші людські серця?
Чи не захочем торкнутись дна…???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2016
автор: Lesyunya