[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o_m1FyNqU7E [/youtube]
Клубочиться туманом легкий сум,
Пливе собі поволі над рікою.
Він зітканий з рожевих моїх дум,
Що не дають давно мені спокою.
Моїх думок притишений політ...
За обрій тихо сонечко сідає,
І зморений турботами мій світ,
Спочити вже від клопотів бажає.
На човнику моїх бажань і мрій,
Чарівна нічка тихо припливає,
Торкається ледь сонних моїх вій,
І сон мої думки перемагає.
І я повільно кану в забуття.
І десь там розчинились усі мрії.
Окутують вже нові відчуття,
І зникли всі ознаки безнадії.
Веселка розцвіта після дощу.
Купається поляна в зливі сонця.
Я до своєї мрії вже біжу...
Та промінь розбудив, що у віконці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2016
автор: Н-А-Д-І-Я