Опритомнійте, люди, гинуть діти!
Загиблих усіх безневинних шкода!
Знову фашизм на білому світі!
Але у сто разів сильніше гіркоти
Через те, що гинуть діти!
Адже для чого ми усі живемо?
Щоб слід залишити на планеті!
Доки фашизму бути при владі
У Донбасі гинутимуть діти!
Політиків їм не зрозуміти!
Їм просто чужі ігри ці!
За що прийшли їх вбивати?
За що в Донбасі гинуть діти?
Дивлюся в очі я малюкам!
Ми, дорослі за вас у відповіді!
Вам боляче, але болючіше нам!
Адже гине сенс життя - діти!
Я смерть в обличчя бачив не раз -
Сторінки в життєвому букеті!
Я поранений був і знав я біль !
Але це чи біль? Адже гинуть діти!
І скільки будемо ми дивитися
Як танцює смерть у своєму балеті?
Фашизм доки нам терпіти?
Святість гине - наші діти!
Мені українців не зрозуміти!
Усі скачуть в пекло, в одній кареті!
Легко їм душі продавати!
І їм плювати, що гинуть діти!
Їм волю усім подай, їм тиснуть
Кайдани совісті! У розквіті
Кривава, підла, мерзенна праця -
Бомбити і знать, що гинуть діти!
Мені душу рве і в горлянці кімком...!
Удосвіта, і вдень і вночі
Дивлюся і сльози ллють струмком -
У крові, переді мною, діти!
Діти волають і мовчать, тихенько сумують!
Немає очей споненних смутком на світі!
Їх б'ють, стріляють та бомблять!
Опритомнійте, люди! Гинуть діти!
Вільний переклад вірша:
http://www.ok.ru/profile/849301209/statuses/64185867373529
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662233
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Промінь2