скрипка плакала жалібно, тихо..
кожна нота - чиєсь почуття.
кожен звук - то є біль або лихо,
то є спомин з чийогось життя.
вона плакала і шаленіла
так, що в серці боліло й душа,
як та скрипка, тужливо бриніла,
ті слова із чужого вірша.
щастя зустрічі, горе розлуки -
все ввібрав отой жалібний плач.
одинокі думки, страшні муки..
гіркий розпач і присмак невдач.
час минає, а скрипка все плаче,
і ніхто не зупинить той біль..
самоти те відлуння гаряче,
що пече і кричить звідусіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662225
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: сумасшедшая