зрозуміла

дорога  вкрилась  туманом.  
а  повітря  пахне  дурманом.  
заплющ  мені  очі  обманом,  
бо  я  не  хочу  бути  зневіреним  титаном...  

десь  шумить  моря  прибій.  
і  у  хатинці  малій  
триває  холодний  бій-  
твого  прагматизму  і  моїх  мрій...  

ти  кажеш,  що  немає  сенсу,  
що,  не  мила  твоєму  сердцю  
та,  котра  була  колись  як  всесвіт...  
та,  що  заміняла  матір  і  сестрУ...  

кому  присвячував  вірші,  
кому  писав  пісні.  
і  говорив  такі  гучні  слова  
і  називав  "єдина  моя"  

та  зараз  я  все  зрозуміла.  
я  тебе  не  любила..  
я  закохалась  у  ті  гучні  слова  
що  в  нашому  світі  не  коштують  і  гроша.  

кричи,  хоч  стіни  бий.  
пояснюй  що  до  чого.  
а  я  упливу  на  кораблі  мрій  
і  не  зважатиму  на  (вже)  чужого.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2016
автор: Леся Мюллер