Пробачте , рідні ,
за образи ,
Пробачте за
болючі фрази ,
Пробачте за
сльозоточивий гнів ,
Пробачте за
ранимість слів ...
Якби ми промовляли це
Та не запізно , а в лице
Зажурене лице в сльозах
Де невимовний біль в очах...
Якби дано нам зрозуміти ,
Що батько , мати , Ти і діти
Це та оаза із водою
Де опікуються тобою ,
Куди після важких доріг
Спішиш ступити на поріг.
Побережім оту оазу
Згасім в собі свою образу
Дає життя новий виток
Потрібен нам води ковток ...
25.04.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661878
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.04.2016
автор: Олекса Терен