Мені б мелодій з джерела напитись,
Хай розіб'ються ехом об кришталь,
П'янким вином у чашу будуть литись,
В коктейль змішають радість і печаль.
Все нагадають, начебто забуте,
Наповнять простір хмелем почуттів,
І навіть в тиші я до них прикута,
Вони із юності, вони з далеких снів.
Летять, переливаються тонами,
Кружляють в танці зоряних ночей,
Вони звучать між нашими серцями,
У погляді закоханих очей.
Вони малюють райдуги зимою,
Я хочу з ними жити до весни,
А сніг розтане, залунають нові,
Птахами з вирію принесені пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661742
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 24.04.2016
автор: Надясемена