Колись розпинали Христа,
І зараз розпинають,
Гріхами своїми в хрест,
І тіло, цвяхи забивають.
Фарисеї були і залишились,
Вони зовсім не змінились,
Людей в церкві навчають,
А самі долари міняють.
Тому люди правди не знають,
Кому вони ноги підмивають,
Тому ми ходимо в ярмі,
Що поводирі, не праведні оті.
А влада зуміла їх привчити,
Кого гнати, а кого хвалити,
Тому фарисей добре живе,
Бо свого хреста він не несе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: Нагорний