З самотністю у хованки ми граємось.
Вона шукає, ми ховаємось.
Із сумом граємо у смішки.
Що би полегшало хоч трішки.
Злість в доганялки гра з тобою.
Як дожене, то бути бою.
Та найприкріше що бува,
З коханням граємо в слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661625
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2016
автор: Ірин Ка