Горіти в серці залишу надії.
Уже кінець кінцем всі стали парами.
Господь карає, втілюючи мрії:
Якщо з тобою буду – я покарана.
Можливо, наодинці буде краще:
Постійний спокій, затишок, комфорт…
Так має бути. Має бути нащо?
Чекатиме мене аеропорт.
Тікати хочу і тебе забути!
Не чути мерехтіння від зірок,
І стерти пам'ять. Випити отрути.
Натиснути нарешті на курок.
Та маю жити, реготать крізь сльози!
Бо радість – це найкращий порятунок,
Бальзам на душу – квіти, хоч мімози.
І будь-який з душею подарунок.
«На свято що тобі подарувати?» –
Мене ти запитав одної днини.
Тебе хотіла б навіть і не знати!
Бажаю, правда, від тебе дитини…
…Горіти в серці залишу надії,
Уже кінець кінцем всі стали парами.
Якщо з тобою буду – я покарана.
Господь карає, втілюючи мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: Ірина Морська