СТАРИЙ/БЕЗ НІГ

мені  так  хочеться  у  світ  ваш
якби  ,тільки,не  оці  дві  милиці
і  прикрий  статус
з  довічним  пенсійним  утриманням

ваші  очі  такі  ж  скляні
(як  вітрини  оцих  магазинів)
часом  видається
що  я  вам-бридкий
(економічний  бо  статус  найнижчого  рівня)

у  місті  готуються  до  Різдва
(навіть  сміття  прибирають)
іду  тротуаром
(дратую  людей
люди  усі  мене  кваплять)
усі  поспішають
(хто-куди
покупки/пакунки/робота/маленькі  кав'ярні  на  три  столи/цигарки/депресія/втома)

ось  янгол  трирічний  кудись  біжить
в  рожевому  комбінезоні
мама  зловивши
чистить  брудні/сніжно-піскові  долоні...колінця...
цілує  ніжно  лице...

Мамо  Небесна  чуєш!
Моли  щосекунди  Пана  Отця
щоб  люди-людинність  набули!

ходжу
мов  апостол
(проте-німий
говорять  ,лишень,тільки  очі)
Люди.
Дерева.
Будинки.
Дороги.
Усе  і  Усі.

Я  ЖИТИ  ЧАСТИНКОЮ  ВАШОГО  СВІТУ  ХОЧУ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661503
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2016
автор: Принц Флорізель