Там всякий страх гуляє вільно,
Густезний чорний дим повільно
Сповзає знизу догори,
І всяке тіло рвуть вітри.
Там є любов, там є кохання,
Там радість є, були й страждання.
І ти тепер відкрила двері непомітно,
Зробила крок так легко і привітно,
І ніби навіть ненароком,
І ніби навіть так нехотячи
Ти без єдиної сльози
Підкралася усміхнено і боком
Мене нема, а є лиш ти,
Бо ти в мені пануєш повно.
Свої чуття словами розкажи -
Мої такі вже невгамовні
Мене нема, а є лиш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2016
автор: Андрій Гуцько