Ти знаєш, я скучив, насправді.
І якось без тебе сумно мені…
І як же усе це складно:
Як завжди дивлюсь і бачу жінку в тобі…
Ти знаєш, я скучив за твоїм волоссям,
За поглядом милих, карих очей.
За твоїм "гарчанням" і криком: «Досить!»,
Коли нервував тебе кожен день…
Ти знаєш, я скучив і це, як мінімум, дивно.
І я не хочу тебе цим добити.
Ти вибач, будь ласка, мені огидно,
Що не створений довго любити…
І хоч ти страшенно нестерпна,
Я стану з тобою на одні граблі…
Наше минуле не стерти;
На фото замок і літо, присвячене тобі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2016
автор: Alex Storozhuk