Тону, тону в духмянім морі
любов, що впала з корабля зими,
розкину руки в веснянім просторі
й лягаю на барвінкові килими.
А наді мною обережно вітер,
немов приплив, гойдає кетяхи-
вишнево - яблуневі квіти
й лелійні грона черемхи.
Не дихаю - впиваюсь ароматом
й збираю у долоні соловїний спів,
зливаю в амфори загублені піратом,
і закупорюю для шукачів скарбів.
А ти не жди - той корабель - примара.
Пірнай у вир й до мене припливи,
я простоволоса як русалка
на дні квітучої весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2016
автор: олена гай