Сьогодні я в ударі найніжніших почуттів
Віддам тобі мій світ, не просячи взамін нічого.
Мабуть, ти високо злетів – згорів
Під хмурим небом нашого дощу, терпкого.
Усі слова залишились лиш спогадом на шиї
Тремтячою доріжкою зі смаком твоїх губ.
А дощ, мов із відра, – ще більше лиє,
Не відчуваю тільки твоїх сильних рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2016
автор: Анастасія Оніщук