Стій у закутку мого натхнення

Стій  у  закутку  мого  натхнення,  
Не  втікай  за  небокрай.  
Подарує  Бог  прощення,  
Та  як  знайду  безцінний  Рай?  

Сп'яніли  очі  в  дивних  чарах.  
Кружляють,  мерехтять  думки.  
Блукаючи  по  білих  хмарах,
Мрії  заплету  в  вінки.  

Не  вмію  вчасно  зупинитись  
Та  розбиваюсь  кожен  раз.  
Хочу  у  тобі  розчинитись  
І  опинитись  без  прикрас.  

Залиш  душі  моїй  підказку.  
Я  відчуваю  подих  твій.  
Не  треба  одягати  маску,  
Лиш  щирим  полум'ям  зігрій.  

Мінливе  відчуття  голубить.  
Чому?  Чому  так  складно  все?  
Та  скуштувавши  твої  губи,  
У  грудях  серце  запече.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Валерия94