Сумує небо наді мною,
Страхи всідаються навколо,
Тепер вони займуться грою,
Я потону у їхній синій крові.
Я у своїм тумані значень,
Де ціль розгублено стоїть,
І я не зовсім, але майже
Готую про свій стан цей звіт.
Катаюся на ліктях по столу,
По тілу ходить холод,
Дивлюсь у хмари, в них лечу,
І наодинці – я свій ворог.
20.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Долинська Людмила