Ти всіх надія, ти одна в основі,
Тебе не вбити, в вічності жива !
Цей щит у нас ,немов слова Христові ,
Небесним сяйвом під покров взяла!
Схотілось їм втоптати тебе в землю,
І знищити твоє святе ім`я,
Не вдАлося, усе було даремно,
Бо ти укорінилась, проросла!
Буяє цвіт, радіє Україна,
Гармати б`ють, надія шлях кладе,
Як не зламали триста літ коліна,
То й не зламать! Вона з колін встає!
Коли ростуть, коріняться надії,
Нас не поборе ця московська лють,
Немає смерті! Бо розквітло диво,
Надія наша, прикладова суть!
Таких Надій на світі не багато ,
Це символ правди і нищитель зла,
Брехнею засудили! Не зламати!
Любов до України сил дала!
Були герої, здобували волю,
За ними сотні прокладають путь,
І буде воля, родяться Надії,
Безстрашно йдуть, високо стяг несуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: горлиця