Зустрілися якось дві чайки
Морська та річкова,
Сіли вони відпочивати,
Розмову перша почала
Та, що над морем все літала:
-О!Подружко, якби ти знала,
Яке повітря там, а воля!
Сягає простір неба край,
Я пароплави бачила чудові,
Як хвилі вміють весело співать.
Чудес пізнать немало довелось.
Все щебетала, щебетала щось.
А чайка річкова сиділа мовчки
Та слухала ту розповідь її
І про далекі землі,що за морем,
І про великі білі кораблі.
Але для неї то було чуже,
Хіба на світі щось милішим є,
Аніж до болю рідні береги,
І запах трав та квітів навкруги?
Ще - тихої ріки дзеркальна гладь.
Їх ні на що не зможе промінять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660827
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський