Сумний поет сумує крізь вікно
З горнятком запашної кави.
Повільно падає, неначе у кіно,
Сніжинка, що не втрималась у хмарах.
Безжальний час гортає календар,
Ковтаючи вже пройдені хвилини.
Сумна сніжинка впала на ліхтар,
Лишившись краплею на серці павутини.
Сумний поет відпив терпкий напій
І розпалив камін дарунком Прометея.
Заграла музика, що сповнена надій
Під пальцями одного Амадея.
Колись життя пришвидшувало хід
І в мить спинилось наче у кошмарах
Так сумно, що не залишила слід
Сніжинка, що не втрималась у хмарах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660606
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.04.2016
автор: T.I.