Брате, чому ти став такий жорстокий?
Чому мене не любиш як тоді,
Коли у полі разом ми слухали вечірньої пташини спів,
Ти грав мені тоді на скрипці чарівній ...
Сьогодні ж ранив мене в спину?
Загнав туди мені мечі?
Поранена я впала на коліна, та ненадовго!
Навіщо люд мій нищиш, брате,
Навіщо кров мою ти проливаєш?
Жадаєш крові молодої і тіло молоде терзаєш на шматки?
Прошу тебе я − зупинись!
Своє вороння забери із поля ...
Тепер мені ти вже не брат.
І різні в нас з тобою долі.
Ти ворог мій, коли прийшов вбивати.
Не можеш більше бути мені братом,
Була і буду незалежна я.
Тобі не буду я рабою.
Не по дорозі нам з тобою ...
Запам’ятай, за тебе я сильніша,
Зі мною Правда й Бог і мій народ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660520
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 18.04.2016
автор: Ялина Калиновська