Весняний дощ крізь тишу ранку
Розбив солодкий сонний час.
Я з ліжка вставши на світанку,
Осліп від безлічі прикрас.
Мов срібло, на зеленім листі
Блищали крапельки води.
Здалось мені, що в сплячим місті
Настало царство чистоти.
І поки в голові був спокій,
Шалений час немов застиг.
В думках мелодії глибокі
Під ритми крапель дощових.
Такі прості і світлі звуки
Створили добре відчуття!
Набравши з неба крапель в руки,
Я наче випив сенс життя.
Та стали люди поспішати...
Як жаль, що мало хто з них встиг
Мелодій в душу записати
Під ритми крапель дощових.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660256
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2016
автор: Сова