[i]Я не примара!Я—жива,ти що не знаєш?
Хіба не чуєш,як натужно плаче вітер в полі?
А квітка,ти не бачиш квітки,що склонилася в подолі?
Думки відкинув і про мене вже не мрієш...
Забув і здихався,а я усе чекаю
Надію марну уплітаю в коси...
Мені не вбачить того щастя—знаю!
Мій друг зі мною тужить,небо ллє за мене тихі сльози...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Story_teller