Хтось пише і багато, і про все.
Він кожен день, хоча-б рядок напише...
Я ж лиш пишу, коли несила вже:
Як вуха роздирає клята тиша!
Віршую, як розради вже нема,
Коли навкруг пітьма, чи все счезає,
Життя якщо проходить задарма,
То слово лиш надію залишає...
Я знаю: хоть віршуй, а хоть кричи -
Того ніхто й ніколи не почує!
Та не зника без сліду крик душі
I глибший слід залишить, хто римує...
9/4/2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2016
автор: Федір Трох