*Svetlaya*, 23.03.2016 - 15:59
перевод (скорее свободный)
збираю я торішньго сліди
де ти мене від криги рятувала
я дарував весняні промінці
в обіймах вщент щасливо помирав я
пішла в учора краща та весна
за вікнами нас місто не згадає
моя Чаклунка, чи ти є одна?..
без тебе молодість я вкрай не відчуваю
до тебе лину подумки у снах
в тепло твоє, де божеВільна пристрасть…
до тих очей, що ніжність ллють весь час
й… немає нині відстаней... космічних...
==========================
Я собираю прошлого следы,
где ты... меня,
спасала от ненастья,
а я дарил
весенние цветы,
и умирал...
в объятиях...
от счастья.
В далёком прошлом...
лучшая весна,
за окнами
не помнящий нас город,
моя Волшебница...
сегодня не одна...
и я уже...
не так бездумно молод.
В снах возвращаюсь
памятью к тебе,
в твоё тепло...
с безумными страстями...
к глазам,
с вселенской нежностью в себе,
...и...
нету расстоянья...
...между нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2016
автор: Хуго Иванов