Пізнє прозріння.

Чи  бідний,чи  багатий  
приходиться  вмирати.
І  долю  не  обманеш,не  минеш.
Хвилин  життя  не  зможеш
відняти  чи  додати.
Не  скажеш  смерті:
Я  не  твій.Мене  не  доженеш.

В  інших  світах  ми  зрозумієм
земних  доріг  буття.
Прийдем  на  Суд.Прозріння  пізнє.
І  серця  каяття.
Життя  мов  пісня  наша  яку  не  доспівали.
Одні  до  середини,а  інші  до  кінця.

Чи  бідний,чи  багатий
приходиться  вмирати.
Далекими  стежками  підемо  ми  одні.
В  цей  світ  прийшли  ми  голі.
Так  і  підем  із  нього.
Нічого  не  візьмемо.Лише  свої  гріхи.

Як  відблиск  громовиці
роки  підуть  за  нами.
Спитають-як  прожив?
Що  доброго  зробив?
Побачу  я  сторінки  життя  свого  і  долі.
Пробач,Господь,пробач  мене
і  моїх  ворогів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659756
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: кацмазонка