Де взяти ті живі широкі крила,
Щоб піднесли над підлістю низькою?
Де та могутня неймовірна сила,
Щоб покінчила з злобою людською?
Підступний світ, немислимо жорстокий!
Серця збідніли на святу любов.
Паркани в душах зводяться високі.
Кричу у вуха всім:
«Агов! Агов!
Отямтеся!
Не звірі ви, а люди.
Утихомирте ненависть свою.
Жити ЛЮБОВ має повсюди…»
Серед глухих у натовпі стою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659752
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: TatyanaMir