Плине долі ріка
По життєвім неоранім полю,
То сльозою стіка,
Коли стрінеться камінь в путі,
То бідою ляка,
То рятує від кривди і болю…
Плине долі ріка,
І я нею пливу по житті…
Плине долі ріка
То вузьким ручаєм, то потоком,
Хоч мінлива така.
Та вона – лиш одна, лиш моя…
Так було й є в віках,
І так буде у світі, допоки
Чаруватиме світ і манитиме світлом зоря.
Плине долі ріка,
І той плин – ні змінить, ні спинити,
І думкам не звикать
Вистеляти шляхи сподівань,
Щоби долі ріку,
Мов м’які спориші, підкорити,
Й мати волю таку,
Щоб змінити життя без вагань!..
Плине долі ріка
Від народженя і до сьогодні,
Не росою стіка,
А водою гіркою від зрад,
І до болю звика,
Й берегів своїх сіро-холодних,
Але це не ляка,
І здобутків є більше, ніж втрат…
6.04.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659681
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)