Є щось магічне у таких загравах,
Коли ось-ось останній промінь пропаде.
І тихим шепотом по шовковистих травах
Сковзне додолу ніч … впаде.
Яскравий місяць рогом хмари розганяє.
Десь неквапливо озеро готується до сну.
Кажан крилом повітря хаотично розсікає,
І вітерець посеред верб шука свою струну.
Пташиний хор співа, немов уже в останнє.
Етюд у кожного соліста неповторний, свій.
Зоря на спів упала, загадай бажання.
Це час для потаємних та солодких мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659647
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Вадим Кравець