Очі закрию і бачу ту Жінку
Ту за якою пішов би край світу
З якою душа мов з вишневого цвіту.
Серце впивається запахом тіла
Мила моя ти мене так хотіла
В ніжність мене ти навік заточила
Спрагу свою я тобой не втамую
Вірю в життя на тобі я будую
Надію що доля не вмерла моя.
Щастя моє твоє щасливе життя
У дотиках снах і ласкавих подіях
Мила моя ти мене погубила.
Більше не можу без тебе ні дня
Мов відірвалася від серця душа
Не одягай свій терновий вінок
Я не винесу більше від тебе урок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: Андрій Толіч