Вони ідуть удвох,
як молодята,
Тримаючись за руки, а не під.
А очі світяться теплом завзято,
Їх тихе щастя зігріває світ.
Куди вже поспішать.
Ідуть повільно
Доріжкою крізь парк,
як крізь роки.
Легенький сніг летить,
їх нероздільні
Вкриває сріблом пройдені стежки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659547
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2016
автор: Галина Оленич